Не хочеться знову говорити про кризу і складні умови роботи вітчизняної промисловості. Ця тема всім вже добряче приїлася. Хочеться, нарешті, якогось позитиву. Українським виробникам продуктів харчування ковток свіжого повітря подарував Президент, призупинивши своїм указом дію постанови Кабміну про обов`язкове декларування зміни цін на продукти харчування.
Принесіть те, не знаю що...
Зазначеною постановою Кабміну, ухваленою у 2007 році, визначено порядок декларування змін відпускних цін для гурту на продовольчі товари першої необхідності. Це - продукти, які кожен з нас «лопає» практично щодня, - борошно, м`ясо, ковбасні вироби (окрім вищого гатунку), молоко (жирністю до 2,5%), сир (жирністю до 9%), сметана (жирністю до 20%), вершкове масло (жирністю до 72,5%), курячі яйця, цукор і соняшникова олія. Виробники зобов`язані були одержувати дозвіл на зміну ціни, якщо хотіли підвищити її протягом місяця більш ніж на 1%. Їм потрібно було зібрати купу паперів і пройти всі кола бюрократичного пекла. Та й то, ціни змінити можна було лише у тому випадку, якщо Державна комісія з цін визнає це необхідним. Разом з тим, критерії обґрунтування підвищення вартості продукції постановою не визначені.
Насправді ідея полягала в тому, щоби ускладнити процедуру отримання дозволу на підвищення цін настільки, аби бажання братися за це у виробника зникло без сліду. Очевидно, таким чином уряд «дбає» про споживача і свій позитивний імідж в очах народу. І робить це, як завжди, за чужий рахунок. У даному випадку – за рахунок вітчизняних виробників. Разом з тим, для завезення імпортної продукції в Україну створено якнайсприятливіші умови і ціни на імпорт практично не регулюються. Як результат - вітчизняні виробники поставлені у, м`яко кажучи, нерівні умови.
Проводити або не проводити?
На папері все виглядає начебто і привабливо. Але в реальності все не так просто. Як вважають в Секретаріаті Президента, постанова про декларування створювала умови для зростання тінізації виробництва і торгівлі, корупції і виникнення дефіциту на окремі товари. Не маючи можливості одержати реальну ціну за свою продукцію, виробники просто втрачають стимул до роботи. А в умовах економічної кризи відшукати цей стимул в чомусь іншому не так просто.
Директор департаменту маркетингу і продаж ТОВ "Кернел-трейд" (ТМ «Щедрий дар») Інна Іванова відзначає, що в умовах жорсткої практики регулювання цін виробників стає нецікавою робота на внутрішньому ринку, а з урахуванням кризи ця ситуація погіршується. «З одного боку попит знизився, з іншого – витрати і собівартість продукції збільшилися. З січня подорожчала сировина соняшнику, комунальні послуги, фасувальні матеріали і т.д. За нашими оцінками, це привело до збільшення собівартості мінімум на 14%. Не кажучи про фінансові втрати, пов`язані з девальвацією гривні», - підкреслює І.Іванова. При цьому декларування цін виявилося тривалою процедурою і поки безрезультатною. «Поки задекларувати відповідне збільшення ціни нам не вдалося, питання все ще знаходиться на розгляді. Знаю, що аналогічна ситуація і у інших виробників. Всі вони, швидше за все, будуть вимушені максимально переорієнтовуватися на експорт, як це відбулося з дрібними і середніми виробниками минулого року», - резюмувала експерт.
Виходить, за таких умов гри компанії не будують плани по збільшенню реалізації продукції в Україні, а переорієнтовувалися на експортні постачання. А тому проблема вже в найближчому майбутньому полягатиме вже не в ціні, а в наявності продукції на внутрішньому ринку.
Прогноз для гаманця
На думку експертів, припинення дії постанови про декларування цін однозначно приведе до зростання цін практично на всі види раніше «обмежених» продуктів, окрім, хіба що, борошна, пропозиція якої на внутрішньому ринку достатньо висока, а експортних виходів немає. Сприяти зростанню цін буде також введена раніше 13% надбавка до імпортного мита, адже деякі ринки, зокрема м`ясні, не забезпечені на 100% власним виробництвом і частина сировини імпортується. Фахівці відзначають, що після відміни ухвали ціни на продукти харчування відповідатимуть ринковим, а для їх злету наразі склалися об`єктивні економічні передумови.
На думку начальника аналітичного відділу Консалтингового агентства ААА Марії Колесник , виробники соняшникової олії можуть підвищити ціни на свою продукцію на 15%. «Це експортний товар. На внутрішньому ринку зараз ростуть ціни на сировину саме за рахунок експортерів насіння. Тому виробники зацікавлені в піднятті цін на свою продукцію. Здешевлена гривня укріплює їх позиції на експортному ринку, тому їм вигідніше продавати за валюту», - відзначає експерт.
Складна ситуація і на ринку м`яса. Введення 13% надбавки на імпорт і дефіцит сировини можуть спровокувати зростання цін, що, у свою чергу, приведе до подорожчання ковбасних виробів. За прогнозами фахівців, вони можуть підвищитися в ціні відсотків 20.
Ціни на молочну продукцію також виростуть, проте не так різко. Подорожчання на цьому ринку може спровокувати зниження споживання – цей продукт швидкопсувний, і довго чекати покупця на полиці не може. Тому виробникам доведеться збалансовувати ціну та попит.
Тим часом, М.Колесник підкреслює, що напередодні Великодня стрибок цін може бути вище прогнозного. Виробники зацікавлені перед святом підняти ціни, не декларуючи це наперед, що вони вже не раз практикували. Єдине, що може утримати їх від спокуси суттєво підвищити ціни – падіння попиту на тлі зниження купівельної спроможності.
Що споживачеві добре, те виробнику – смерть?..
Фінансовий аналітик Astrum Investment Management Євгеній Окша вважає, що відміна дії зазначеної постанови позитивно позначиться на роботі виробників продуктів харчування. Бюрократичний механізм ручного регулювання цін не давав можливості підприємствам оперативно реагувати на зміни ринкової кон`юнктури, приводив до зменшення рентабельності компаній, зменшуючи, таким чином, стимули до подальшого ведення господарської діяльності.
На думку М.Колесник, коли необхідно піднімати економіку, споживачі будуть програвати. «У нас не настільки сильна економіка, щоб ми могли одночасно піднімати бізнес і «проїдати» бюджет (штучно здешевлюючи продукцію для споживачів)», - вважає експерт.
Проте фахівці не виключають, що виробники у даній ситуації можуть і зловживати свободою. «У нас всі галузі вважають, що якщо рентабельність середньоєвропейська (5-7%), то цей бізнес не цікавий. У нас якщо 60% (рентабельність - УНІАН) - це нормально», - додала М.Колесник.
Своєрідним регулятором цінової динаміки можуть стати мережі. При підвищенні вартості постачання вони можуть підняти і свою надбавку, але, з урахуванням попиту, можуть цього не робити, намагаючись утримати споживача. Адже вони, у першу чергу, зацікавлені у великому обороті.
В.о. міністра фінансів Ігор Уманський вважає, що до питань регулювання, зокрема обмеження цін, завжди потрібно ставитися дуже обережно. «На сьогодні ми маємо не завжди коректну практику державного регулювання цін. Я глибоко переконаний, що ми не повинні регулювати ціни – ми повинні регулювати надприбутки, якщо вони є, і не допускати таких випадків», - відзначає він, підкреслюючи, що функція контролю і регулювання цін покладена на Антимонопольний комітет, а також на інші регулятори, зокрема, «уряд повинен стежити за тим, щоб не було зловживань».
Тобто, в діяльність виробників контролюючі органи повинні втручатися тільки за умови наявності доведених зловживань, ретельно вивчаючи ситуацію і роблячи об`єктивні висновки щодо доцільності і обґрунтованості підвищення цін на продукцію. Адже штучна заборона обмежує можливості виробників в інвестиціях, тим самим гальмуючи розвиток галузі і економіки в цілому. І тут потрібно знайти баланс інтересів споживача і виробника, щоб перший мав можливість купувати товари, а другий – інтерес і мотивацію їх продавати. Саме у цьому полягає професіоналізм...
