 У 1812 році лікар з армії Наполеона Де ла Фліз потрапив у полон і був відправлений у Ніжин. Він залишився в Україні і працював лікарем. Де ла Фліз цікавився етнографією. Француз записував звичаї українців, описував і замальовував їхні побутові умови. Його альбоми є цілими етнографічними джерелами.
Де ла Фліз, зокрема, намалював деякі села Приірпіння.
У 14 хатах Романівки (з них 4 старі) мешкало 34 особи чоловічої статі і 50 – жіночої. Вони утримували 12 волів, 20 корів і 10 свиней. Селяни вдягалися бідно. Майже всі взували постоли – стягнуті шматки сиром’ятної шкіри. Горілку в Романівці вживали доволі, і в селі було кілька п’яниць.
У 12 (з них 2 старі) просторих, чистих та охайних хатах села Мостища мешкали 41 чоловік і 49 жінок. Вони утримували 20 волів, 19 корів, 51 вівцю, 50 свиней і розводили курей. Селяни тут взували чоботи. Горілку жителі Мостища вживали помірно, і п’яниць тут не було.
 На хуторі Любці жило 9 чоловіків і 22 жінки. Вони утримували 8 волів, 3 корови і 3 свині. На правій притоці Ірпеня річці Любці, яка в ХХ столітті перетворилася на маленький струмочок, що впадає в Ірпінь біля залізничного мосту, були гребля і млин. Цей млин наймав дворянин Губанов, який також мешкав на хуторі. Горілку в Любці вживали мало, і п’яниць тут не було зовсім.
Земля біля цих сіл переважно піщана, ліси - соснові. Але траплялися дуби, берези, вільхи, лози, осики, верби і ліщини. В лісах водилося багато вовків, лисиць, зайців, а також диких кіз.
Селяни сіяли здебільшого жито і пшеницю, трохи менше – ячмінь, гречку і просо. На городах основною культурою була картопля, потім капуста, огірки, гарбузи, мак, коноплі і буряки. В Мостищі було кілька диких груш. У цьому ж селі гусінь щороку з’їдала капусту.
Біля Романівки в річці Ірпені водилися щуки, карасі і окуні. Раків і п’явок було мало. А біля Мостища в тому ж самому Ірпені були лише раки, риби і п’явок не було.
|
