13-те червня виявилося нещасливим днем для мешканців багатоквартирного п’ятиповерхового будинку в Бучі (масив Мельники) по вул. Чкалова, 4-а. Пожежа, що виникла серед білого дня (швидше всього зайнялася несправна електропроводка) випалила вщент дві квартири на 4-му та 5-му поверхах. Ще п’ять прилеглих квартир зазнали менших збитків. На щастя, обійшлося без людських жертв. Але це завдяки випадку – самі ж рятувальні служби виявилися неготовими належно й оперативно протидіяти небезпеці. Як наслідок, пожежа, яку можна було локалізувати на початковому етапі, натворила чимало шкоди.
Ось, що розповіли кореспонденту «Зорі Приірпіння» про події цього жахливого дня жителі будинку по вул. Чкалова в Бучі. Пожежа розпочалася близько 12-ї години. Приїхала пожарка з Бучі, але без води. Наступна машина прибула з водою, але з порваним шлангом. Вогнеборці не знали, де відключити газ та електропостачання, аби ефективно боротися з вогнем. Хтось з мешканців будинку, не довго думаючи, відключив на щитовій від електрики увесь район. Але гасіння все одно не було ефективним, оскільки пожежна драбина доставала тільки до третього поверху – вогонь поширювався з четвертому. Тож пожежним оперативно проникнути через вікно не вдалося, а броньовані двері довго ламали – через це й виникла чимала затримка.
Мешканці розповідають, як дзвонили в Ірпінську пожежну охорону, щоб допомогли машиною з драбиною потрібної довжини. Там відповіли, що Буча вже відокремилася – тож нехай бучанці рятуються своїми силами (і тут дається взнаки конфлікт між мерами міст – Бондарем та Федоруком). Звернулися й до Бородянки – звідти далеко їхати. Врешті-решт, бучанцям допомогла пожежна команда з Гостомеля.
Протягом тривалого часу блоковані вогнем у своїх квартирах люди, ховаючись від їдкого диму змушені були чекати порятунку на балконах. Молячись про порятунок, психологічно готувалися стрибати з 4-го та 5-го поверху, якщо вогонь настигне їх раніше вогнеборців. Важко уявити, що їм довелося пережити за ці години смертельної небезпеки, які видалися їм роками. Люди розповідають про розпач чоловіка внизу біля будинку, дружина якого під час гасіння вогню була на балконі п’ятого поверху. Як він благав пожежних підняти його хоча в на третій поверх, прагнучи аби хоча б якось допомогти дружині… Маленький хлопчик в істериці розпачі благав пожежних: врятуйте наш будинок! На щастя, все обійшлося не так трагічно, як могло бути.
На завершення пожежі прибув бучанський міський голова Анатолій Федорук. Розчервонілий, наче з відпочинку, з цигаркою в зубах – він «обрадував» мешканців погорілого будинку розповівши, що в розпорядженні бучанської пожежної частини є машина, яка може діставатися для гасіння вогню аж до 16-го поверху... але вона зламалася. Така-от, «оптимістична трагедія» по-федоруківськи.
Втім, не все так погано для іміджу бучанського князька. Принаймні, кореспондент «Зорі Приірпіння» у свою чергу знайшов «утішну» новину орденоносному п. Федоруку. Вона полягає в тому, що потерпілі мешканці будинку в Мельниках за таке «вміле» керівництво й неабияку «людяність» проклинають не тільки його, а й сусіднього Ірпінського міського голову – п. Бондаря. Останнього – за «чуйне» ставлення до простих громадян сусіднього міста та «готовність» завжди їм прийти на виручку.
Отак-от, на прикладі нашого Приірпіння ми бачимо яскраву ілюстрацію народного прислів’я про те, як в людей голови болять та квартири горять, коли пани чубляться. І це проявляється не тільки у світлі згаданої пожежі, а в багатьох інших аспектах громадського життя регіону – економіці, медицині, комунальному господарстві… І скрізь через конфлікт двох «панів» потерпають прості люди. Що Федорук, що Бондар – кожен сприймає кероване ним місто, як свою вотчину. Незважаючи на простих людей, бучанців та ірпінчан, які тісно переплетені між собою родинними, дружніми, діловими і ще багато якими зв’язками. А все ж таки – і одному, і другому міському голові скоро доведеться йти на поклін простим людям.
Йдеться не тільки про чергові вибори місцевих рад та міських голів, чотирирічний термін яких спливає наступної весни. Про це мало хто говорить вголос, але для обізнаних не секрет, що глибинна причина протистояння Бондар–Федорук полягає в невгамовних політичних апетитах обох діячів, кожен з яких вже уявляє себе в депутатському кріслі Верховної Ради.
Тож ці голови вже бодаються через перспективу виборів до парламенту по округах, в разі яких вони опиняться на одній вузенькій стежці електорального поля. От ми, прості люди, й посміємося, коли ні той, ні інший не потрапить до парламенту від Приірпіння. Не віддамо Верховній Раді – ні Бондаря, ні Федорука! Такі «цінні кадри» самим потрібні!
Олександр НАКАЗНЕНКО
P.S. Принагідно вношу пропозицію повиселяти все керівництво з їхніх двох та трьохповерхових маєтків, і розселити на останніх поверхах найвищих будинків того чи іншого населеного пункту. Це буде найнадійнішою гарантією того, що пожежні машини справно й оперативно в разі потреби доставатимуть аж до 16-го поверху. http://zora.at.ua/news/2009-06-14-18
Дякую Сашку за гарну та правдиву статтю... на відміну від різних провладних ЗМІ горіли мої сусіди... я з дружиною лише нервували, щоб і до нас вогонь не добрався...
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
13-те червня виявилося нещасливим днем для мешканців багатоквартирного п’ятиповерхового будинку в Бучі (масив Мельники) по вул. Чкалова, 4-а. Пожежа, що виникла серед білого дня (швидше всього зайнялася несправна електропроводка) випалила вщент дві квартири на 4-му та 5-му поверхах. Ще п’ять прилеглих квартир зазнали менших збитків. На щастя, обійшлося без людських жертв. Але це завдяки випадку – самі ж рятувальні служби виявилися неготовими належно й оперативно протидіяти небезпеці. Як наслідок, пожежа, яку можна було локалізувати на початковому етапі, натворила чимало шкоди. 
