Ірпінь знову лихоманить. Ну ніяк не дають спокою чиновничому люду його землі. Та й як тут залишитися спокійним, коли найелементарніша арифметична дія множення показує такі суми можливих "відкатів" що жоден здоровий глузд не встоїть перед хапальним рефлексом. А повна вакханалія в земельному законодавстві та відсутність чітко встановлених меж дозволяє всім, хто має таку – сяку посаду каламутити воду і ловити там "рибку". Так, кілька років тому, Бородянська райрада, ні сіло ні впало, взяла і оголосила Стоянку, яка споконвіку належала до Ірпеня, "ісконно бородянськими землями". А чому ж не оголосити, якщо меж нема, а ціна сотки під Бородянкою в рази менша, ніж під Ірпінем! З горем пополам відбилися. А тут нова напасть – чинуші з Києво- Святошинського району раптом також додивилися(а чи не з допомогою ірпінця-регіонала Борзило Ігоря Миколайовича - першого заступника голови адміністрації з питань соціально-економічного розвитку Києво-Святошинської районної державної адміністрації), що можуть і собі "кусанути" від ірпінського пирога. Але на облюбованій території пойми річки Ірпінь, що в районі вулиці Лугової, Ірпінська міськрада вже встигла роздати землі під забудову черговикам від соціальної сфери. Значить потрібно їх звідтіля "турнути". Те, що "городили" людям земельні чинуші обласного та районного масштабу – на жодну здорову голову не налізе. Мовляв, землі вам виділені з порушенням існуючого законодавства. А щоб цю помилку виправити, ви від своїх актів, виданих під забудову відмовтеся, ми переведемо вас у члени садового кооперативу, ось тоді все буде по закону. Одне слово – свисніть, куме, ви дурніший. Від такої наглої брехні в "зобу сперло" не тільки у власників актів, але й навіть у ірпінських депутатів, які шматуючи на собі тільняшки ринулися на захист простого люду. Мовляв, не дозволимо, на Колиму підемо, а не віддамо! Воно і зрозуміло, адже тут для них ситуація два в одному. І балів на, ніби то захисті, стражденного люду можна заробити, і себе не забути. Адже в кулуарах подейкують, що справа не лише у тих злиденних трьох чи п’яти сотках, розданих, аби не гавкали, вчителям і лікарям. В планах райради ще й накласти лапу на 2 тисячі гектарів лісу довкола Ірпеня. І робиться це все з благословення самого Київського обласного очільники Присяжнюка. Зважаючи на склад чиновницького десанту, який 14 травня завітав до Ірпеня дурити народ, це може бути цілковитою правдою. А це вже серйозно, бо в Ірпінській владі цей ліс давним- давно поділений між своїми і дехто вже навіть завдаток отримав. Тут не одну сорочку порвеш на депутатських грудях, захищаючи народ від Києво-Святошинських зайд. Особливо після того, коли на калькуляторі вже бачив суму свого власного інтересу. Позиція ВО "Свобода", щодо Ірпінського лісу, залишається незмінною. Він повинен належати всім мешканцям міста, а не кільком скоробагатькам. Для цього потрібно якомога скоріше оголосити його заказником і заборонити будь яку забудову і вирубку. Але більшість у раді, яка складається з партії Регіонів, вже втретє відмовила екологам в цьому. Чому – дивися у попередньому абзаці. На даний момент ситуація завмерла у революційному стані. Верхи не змогли – низи не захотіли. Тобто, заїжджі чинуші не знайшли таких дурних, щоб добровільно відмовилися від вистражданих соток. А від так, не виконали поставленого перед ними завдання розчистити ірпінські землі для чергового "дерибану". Значить їм намилять шию і нададуть прискорення копняком під зад, щоб краще старалися. І навіть не сумнівайтеся, що будуть старатися. Значить продовження буде. Валерій Маяківський
|