- Євгене Васильовичу, що ви планували зробити для громади, коли обиралися депутатом? - Коли мене обрали депутатом, то в мене було задумок багато. По-перше, я хотів вирішити проблему опалення. Друге, я хотів ініціювати будівництво спортивного комплексу. Тим більше, що в нас є хороша футзальна команда міжнародного класу. Ну і молодь, яка підростає, вона повинна не по під’їздах та по під парканами наркотики вживати, а займатися спортом. Хотів, аби дороги Коцюбинського стали відповідати сучасним вимогам. Хотів, аби були побудовані пішохідні переходи, зупинки транспорту.
- розкажіть, будь-ласка, що являє собою повсякденна діяльність депутата селищної ради?
- Кожен день люди приходять зі своїми дрібничками: у того щось тече, у того ще якась несправність. Складаємо акти, дзвонимо, чи ходимо у ЖЕК, добиваюся, щоб всі питання були розв’язані.
- Які проблеми є характерними для Вашого округу?
- Наш будинок став старим за 20 років свого існування. Перші 2 роки, коли ми отримували тепло та гарячу воду від військової частини все було нормально, всі люди платили. Але на 3-4 рік, коли відключили гарячу воду, коли вже почали включати опалення не у жовтні, а в грудні, коли панелі будинку застигнуть, то люди замислилися: а навіщо платити, якщо немає послуг?!
Коли були поставки тепла і гарячої води нормальні, то люди платили. Як припинилися, то й перестали платити.
Але ж біда в тому, що ми платили і платимо кошти у ЖЕК, а постачальником тепла є військова частина. Ми туди платимо гроші, а вони не перераховують військовій частині за постачання гарячої води та тепла. І вже за ці роки було 5, чи 6 судових процесів між цими двома організаціями, які не можуть поділити між собою ці кошти.
Окрім того, невдовзі наш будинок буде отримувати воду від житлового комплексу «Коцюбинський». Але там все новеньке, а у нас все прогнило. Труби не витримають тиску. В минулому році сесія селищної ради виділила кошти на ремонт водогінних комунікацій будинку, але вони так і не були використані за цільовим призначенням. За обіцянками головноого бухгалтера селищної ради, вони мали надійти цього року. Рік вже закінчується, і все одно немає нічого.
Та все ж деяких питаннях позитивні зрушення вже відбулися.
- В яких питаннях?
- Закоренілим неплатникам за комунальні послуги зараз відключають каналізацію. В нашому будинку вже 10 сімей відключили, ті що мають борг більше 3000. А є такі, що мають по 12, по 14, по 15 тисяч боргу. Оце скоро місяць буде, як їм відключили каналізацію. За тією інформацією, яку я маю, то вже 7 неплатників заплатили свої борги. А троє й досі не платять. Один із них підприємець із непоганим капіталом і заплатити він міг би.
Так, наш будинок на початок серпня мав 263000 грн. боргу. Із 220 квартир десь квартир 30 – це злісні неплатники. Люди, які справно платять вони страждають. От кілька разів водоканал відключав воду.
Люди погрожували перекрити залізну дорогу. Коли прийшли на бесіду з мешканцями голова селищної ради та начальник ЖЕКу, то вони серйозно задавали питання, а при чому ті, хто платить за комунальні послуги, адже 80% мешканців платять, а страждають так само, як і ті, які не платять. Де ж справедливість? Тому й було прийнято рішення про вибіркові відключення.
- Які проблеми є характерними для селища загалом?
- Головними проблемами селища є водопостачання та каналізація. Ці дві проблеми треба вирішувати негайно, в найближчі 2-3 роки. Якщо цього не буде зроблено, то після здачі нових житлових масивів ми будемо просто у фекаліях плавати. Біля нашого будинку по 5-7 раз на рік витікають з каналізації нечистоти і смердять. Потрібно 10 мільйонів гривень, аби поміняти всю каналізаційну систему селища.
- Чому ця проблема та інші проблеми не вирішуються?
- Бюджет селища нам не дозволяє вирішити багато питань. Він формується угорі, а нам, внизу, залишаються копійки.
- Скільки складає бюджет селища?
- 8 мільйонів гривень. Окрім того, ми виручили 1 млн. 200 тис. гривень з продажу земель і поклали у фонд розвитку.
- Що є основним джерелом наповнення бюджету Коцюбинського?
- Це торгові точки, тобто лотки, крамнички, підприємства, які у нас існують: гранітка, звукоізоляція, ДОК, меблева фабрика.
Але ж багато фірм і фірмочок, які діють на території селища, на території цих підприємств або окремо, але зареєстровані вони за межами селища, і податки вони платять не в селищний бюджет. Наше законодавство не відповідає вимогам громад. Вони їздять нашими дорогами, використовують наше освітлення вулиць, нашу воду, каналізацію нашу, а платять податки кудись. То це що розумно?! То звідки ж поповниться бюджет?! Таких фірм більше 100.
- Є інформація, що в Коцюбинському більше не залишилося вільної землі? Що ж тоді продає селищна рада?
- Мер та деякі депутати вже другий рік працюють над тим, аби землі, які прилеглі до Коцюбинського перейшли у комунальну власність селища. Адже ми їх обслуговуємо фактично, прибираємо.
- На Вашу думку адміністративно-територіальний статус Коцюбинського як селища в складі Ірпінського регіону відповідає інтересам громади?
Ні. Ми прожили в рамках шведського експерименту вже багато років. Ірпінь забирає частину нашого бюджету і розпоряджається ними на свій розсуд: щось на медицину, щось на культуру. У нас в Коцюбинському також є хороші економісти. Треба добиватися статусу міста обласного підпорядкування.
Крім того має бути своя міліція, бо у нас дуже складна криміногенна ситуація. Міліції немає, значить немає профілактики правопорушень.
Немає куди ставити машини. Нам потрібно ще виділити землю хоча б ще для одного гаражного кооперативу на 300-400 місць. Вздовж усіх доріг, в лісових масивах стоять гаражі. Все це самозахоплення землі. Люди вимушені це робити. Минула влада дещо зробила для будівництва нових будинків. Але про інфраструктуру до них не подбала.
- Чи є у Коцюбинського генплан, адже розробка генплану для селища була однією з умов отримання ТОВ «Регіональні будінвестиції» ділянки під забудову?
- Генплан в стадії розробки. Без наявності цього документа Коцюбинському не стати містом. На сьогодні його немає. Не знаю в чому причина.
- Що Ви плануєте робити протягом часу, що залишився до кінця Вашої каденції?
- На наступних сесіях селищної ради я пропонуватиму все ж збирати гроші на будівництво спортивного комплексу. Це питання так і не зрушилася з місця. То землі не було, то коштів.
Громадська організація «Відкрите коло» за підтримки Інтернет-порталів