А от мені, нещодавно, пощастило почути живу народну полеміку щирого українського виборця. В минулі вихідні в тамбурі електрички двоє пересічних громадян, аж до хрипоти в голосі сперечались про шляхетне походження Януковича. Очевидно полеміка почалась ще за довго до моменту мого випадкового приєднання до учасників цієї розмови, бо навколо лідерів встигли сформуватися немалі "групи підтримки". Полеміка іноді зачіпала достатньо високі матерії даного питання, та велась у "підвищеному тоні", але не залишила байдужими майже нікого з оточуючих пасажирів.
Це і не дивно, адже останнім часом процеси «відбілювання» посадових осіб набирають дійсно масовий характер. Цим не гребують а ні президенти, а ні "царьки" місцевого розливу.

Що ж криється за дійсно несподіваним "прозрінням" оточення Януковича при черговому коригуванні його родинної лінії?
Спробуємо розібратись.

Як відомо, напередодні відвідин Польщі Янукович, в інтерв'ю "Газеті виборчій", заявив: "Мій дід та прадіди були литовськими поляками, католиками, лише мій батько народився у Донбасі, де одружився із жінкою з Росії. Усі інші мої предки походили з Польщі".
Важко сказати для чого потрібна така несподівана версія вірному московської православної церкви Януковичу. Невже щоб претендувати на довуд поляка(Довуд, це спеціальний документ який надається полякам що живуть за межами Польщі). Довуд полегшує доступ до віз та навчання в Польщі, а знаючи потяг Януковича до отримання вчених ступенів, не виключаю бажання отримати чергове професорське звання сусідньої держави. А якщо я помиляюсь, то для чого тоді?

Також нагадаю, що ще в 2003 році Янукович казав про своє білоруське походження, та збирався "дати нове життя" своєму "родовому гнізду", побудувавши у селі Януки Докшицького району Вітебської області Білорусі котеджне селище, молокозавод і сховище для морожених ягід, після чого запросити туди на проживання всіх Януковичів з України і Білорусі. Не уявляю що було б з Україною, якби ще в помаранчеві часи Янукович емігрував до сусідньої республіки. Ой і непереливки було б зараз Лукашенкові під час виборчих перегонів, бо природна здатність Януковича проростати з рівня керівника автобази до рівня претендента на державну Булаву могла б завадити Лукашенкові вкотре безконкурентно стати президентом сусідньої держави. Але і це ще не все.
Існує також і грузинська версія походження Януковича! Грузинський тижневик "Квіріс хроніка" (Хроніка тижня) писав про грузинське походження Януковича, з посиланням на ранні телевиступи Едуарда Шеварднадзе, де він каже про позашлюбного батька Януковича який займав високий посаду в Грузії, але відмовився вказати прізвище посадовця. Тож нехай і грузини тепер пошкодують що не довели цю версію до практичного втілення, та не отримали лідера який має особливий дар "почути кожного".
Під час виборчої кампанії 2004 року на Закарпатті оточенням Януковича поширювалися чутки, що Віктор Федорович – насправді Янош Ковач, і батько його був угорцем, а мати – русинкою (варіант: словачкою). Та тут, як кажуть, без коментарів.

Але і це ще далеко не все про литовсько-білорусько-угорсько-грузинське коріння глави Української держави.
Газета "Голос Крыма" не так давно опублікувала розвідку, в якій стверджується: "Корінь прізвища Янукович – татарський! Газета відзначає: " Родина Януковича належала до одного з родів литовських татар Янук, і її носіями були жителі невеликого шляхетського обійстя, а нині сільця Януки Докшицького району". Тож, мабуть, далеко не випадково у дитинстві майбутній президент мав дворове прізвисько "хан"...

Одне слово, цікава виходить генеалогія, хоча деякі її епізоди абсолютно не прояснені чи суперечать один одному.

Та всіх перевершила колишній член Центрального Проводу НРУ, а нині професор архітектури Лариса Скорик, яка на підставі власного антропологічного аналізу зовнішності Януковича, заявила що він аристократ в четвертому поколінні. " Я, як архітектор, по абрису та повороту голови, по формі рук можу доволі багато зрозуміти про генеалогічне дерево Януковича. І як би не намагались принизити соціальний статус Януковича, але його постава, тектоніка вказують на його приналежність до найвищого прошарку суспільства". Літературні ж та географічні "проколи" Гаранта , Скорик не помічає: "Він досконально володіє темами якими займався як економіст, як керівник. Та може не знати того що знають люди далекі від виробництва…
Розумієте, прочитати книгу ніколи не пізно, а от набути досвід, необхідний для створення держави, та застосувати його, це не кожному під силу". Ось так ,не більше і не менше. Маразм міцнішає?

Уявляю як була задоволена вірна подруга Скорик - Ганна Герман, після такого солодкого аналізу. До речі відомий український історик і публіцист Сергій Грабовський, також на підставі антропологічного аналізу зовнішності Януковича, зробленого фахівцями, підтримує татарську версію походження Гаранта, та умовно відносить його до монголоїдного типу.
І я подумав то чому б команді Гаранта не намалювати в основі генеалогічного дерева ну наприклад Чингіз Хана, або когось з династії Цинь, адже приналежність до китайського народу найближчим часом буде найбільше привабливим.

Відверто кажучи мене не дивує постійне " коригування " можновладцями своїх біографій під ту чи іншу політичну доцільність. Згадайте хоча би як цим грішили Приірпінські чиновники в помаранчеву добу і як користаються цим зараз.

Але намагання з політичними цілями покрити глянцем справи предків та коригувати свій родовід залежно від політичних обставин – це вже річ неприпустима з будь-яких міркувань, чи то з християнських, чи то зі світсько-гуманістичних.

Тим більше для політика, який постійно підкреслює своє шанування радянського періоду історії – а водночас і напускає найбільше туману на біографії своїх батьків та дідів саме у цей період.
Чи морально так чинити?

На цьому можна було б поставити крапку, якби не ще одна обставина.
Свого часу Україною правив московський намісник Володимир Щербицький – із роду, такої собі, русифікованої дрібної шляхти, що, ясна річ, виставляла після 1917 року себе "пролетарями".
Так от, Щербицький був живим утіленням ленінської тези про певну категорію "обрусілих інородців" (сказаних, до речі, з приводу поведінки іншого дрібного шляхтича Йосифовича-Дзержинського) – мовляв, такі інородці "завжди пересолюють щодо істинно російського настрою" і являють собою "істинно російських держиморд".
Ясна річ, нинішні вожді КПУ, та їх послідовники, яких ой як багато у владних коридорах комуно-олігархічної "еліти" України, не згадують ці слова свого ідейного гуру, бо ж тут буде привід повірити у концепцію переселення душ, хоча на кожному етапі та душа дрібнішає й дрібнішає...

А щоб мене не звинуватили в критиканстві спробую дати пораду Президентові:
"Коли тебе починають за щось возвеличувати, подумай гарно та виріши, заслуговуєш ти на це чи ні. І якщо ні, то знай, що над тобою тільки знущаються та сміються.
Спробуй в майбутньому бути достойним кращого, та зроби так, щоб по відношенню до тебе всяка іронія була не доречна".

Іван Горич

P.S. Думаю незайве нагадати, що екс-міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд зауважував, що слабкість Віктора Януковича в тому, що на Заході багато хто не вірить в щирість його намірів та думок…
А чи віримо йому ми –Український Народ?