Якщо раніше і були якісь сумніви, то зараз я вже точно знаю чому так порівняно легко було прийнято Закон «Про доступ до публічної інформації», який чинна влада поспішила оголосити ще одним важливим кроком у нашому невпинному поступі до демократії. Все дуже просто – і цей Закон, як і багато інших, ніхто не збирається виконувати. В чому я і пересвідчився особисто. Користуючись своїм правом депутата, я скерував запит на ім’я голови Ірпінської міської ради пана Скаржинського з проханням надати інформацію про кількість земельних ділянок, які з липня 2007 року було передано членам громади в межах безоплатної приватизації, передбаченої законодавством, та кількість мешканців, які стоять в черзі на приватизацію землі. Відповідь перевершила будь які норми цинізму і здорового глузду. Якщо коротко, то вона зводилася до того, що в міській раді немає такої інформації, а якщо мені цікаво, то я маю право піти в архів місцевого представництва Держкомзему і копирсатися там скільки мені заманеться! Ось такої! Міська земля роздається пачками. Столітні сосни вирубуються, а на їх місці, як гриби у чорнобильській зоні, ростуть багатоповерхівки, а в міській раді жодної інформації. То дуже раджу панові міському голові поцікавитись Коцюбинським лісовим «дерибаном», або навідатися на вулицю Маркса, чи повернути голову праворуч на виїзді з Ірпеня біля військового госпіталю, де знищено сотні дерев під багатоповерхову забудову на нашій з вами землі. На землі, 10 соток якої Закон гарантує кожному мешканцю Приірпіння. Але в нас, як і по всій країні Закон неначе дишло – комусь десятки гектарів, а комусь відписка – немає жодної можливості задовольнити ваше Конституційне право. Якщо хочете можете записатися в чергу і чекати, доки вам безкоштовно не видадуть належну вам ділянку на …, ірпінському кладовищі? У передвиборчій програмі ВО «Свобода», від якої я балотувався у депутати Ірпінської міської ради, одним з пунктів було наведення порядку у питаннях приватизації землі. В результаті фальсифікації волі народу, до ради потрапив лише один представник «Свободи», хоча мало було бути, щонайменше, три. Погодьтеся, одному дуже важко чогось добитися у тотально корумпованому середовищі ірпінської влади. Але я не опускаю рук. Запевняю Громаду, що я буду добиватися достовірної інформації про те кому і за що роздали нашу землю. Не вийшло через запит – звернуся до суду. І через суд буду вимагати її повернення Громаді. Богдан Мельничук Депутат Ірпінської міської ради Від ВО «Свобода»
|