Т.Шевченко

Урочище "Холодний Яр" на Чигиринщині Черкаської області, що за 350 км від Ірпеня, знамените ще з часів Козаччини. Саме тут 26 травня 1768 року розпочалося одне з найбільших національно-визвольних селянських повстань під проводом запорозького козака Максима Залізняка. Згодом воно отримало назву Коліївщина. А за 150 років, після того, як московська червона орда захопила Україну, – в квітні 1919 року – тут підняли повстання проти комуни і совєтської влади брати Чучупаки.

Організатором і першим отаманом Холодноярської Республіки став 25-літній Василь Чучупака. "Воля України – або смерть" – було вишито на чорному прапорі холодноярських повстанців. Збройну боротьбу під українським національним прапором вони вели аж до 1922 року.

Холодний Яр відвагою і кров'ю вписав блискучі сторінки в історію України. Лише з с.Мельників у Визвольній боротьбі загинуло понад 300 осіб, а родина Чучупаків поклала життя п'ятьох синів.

Незламні духом повстанці Чигиринщини дали приклади звитяги, якою могла би пишатися будь-яка нація. На героїзмі холодноярців виховувались і бійці Української Повстанської Армії.

Героїчну боротьбу українського народу проти московських зайд було детально описано одним із її учасників, осавулом полку гайдамаків Юрієм Городянином-Лісовським (псевдо Юрій Горліс-Горський) в історико-документальному романі "Холодний Яр". Його перша частина вийшла 1934, а друга – у 1937 року. 44 примірники "Холодного Яру" , що їх автор подарував мешканцям чигиринських сіл у 1942 році, КДБ вилучав протягом 30 років. Але ні тюрми, ні тортури так і не змогли знищити пам'ять про героїв.

17 квітня 2011 року з ініціативи Ірпінської міської організація ВО "Свобода" з Ірпеня двома автобусами представники Приірпіння (Ірпінь, Буча, Гостомель, Ворзель, Коцюбинське) вирушили до с.Мельники, що на Черкащині, для вшанування Головного отамана Холодного Яру – Василя Чучупаки.

З 9.45 до 10.00 в с.Мельники тулумбас Чорних запорожців скликав людей вшанувати Головного отамана та його козацтво, а Чорні запорожці вказували дорогу до могили Василя Чучупаки та його побратимів.

Урочистості відкрив президент Історичного клубу "Холодний Яр" – письменник Роман Коваль. Протоієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату Петро Бойко провів літургію, а кобзар Тарас Силенко виконав пісню про Василя Чучупаку.

Вінок та квіти від імені Ірпінської міської організації ВО "Свобода" до пам'ятника Головного отамана поклали член комітету Парасковія Бєлова та учень 6-А класу школи №12 Роман Погорілий – гуртковий організації "Пласт". Після хвилини мовчання хор "Заграва" (художній керівник Володимир Голубничний) разом з тисячами присутніх виконали "Заповіт" Тараса Шевченка.

Біля братської могили холодноярців, де поховано козаків Петра Токовенка, Прокопа Деркача, Данилка "Полтавця" та їхнього побратима, ім'я якого не збереглося, Протоієрей УПЦ КП Петро Бойко разом з іншими священиками провів літургію.

Після виступу голови Тернопільської обласної ради свободівця Олексія Кайди та інших було оголошено хвилину мовчання за загиблими борцями, в тому числі – і за Максимом Чайкою, вбитим російськими націоналістами 17 квітня 2009 року в Одесі.

По цьому урочистості продовжилися в центрі Мельників, де делегації організаторів і співорганізаторів меморіальних вшанувань, серед яких – ВО "Свобода" та Олег Тягнибок – поклали вінки та квіти до пам'ятника Героям Холодного Яру і пам'ятника Юрію Горліс-Горському.

Хор "Заграва" разом зі всіма присутніми виконали гімн "Ще не вмерла України".

І знову тулумбас Чорних запорожців на площі перед Креселецьким лісництвом скликає людей на місце останнього бою Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки. Тисячі відданих синів і дочок з усіх куточків України пішки йдуть на холодноярську околицю с.Мельники, де після покладання вінків та квітів до Креселецького меморіалу Холодноярським Героям Роман Коваль відкрив меморіальний мітинг та розповів про історію цього місця.

Після кобзаря Тараса Силенка, який виконав пісню "Із-за гори, із-за кручі…", виступили: Голова Всеукраїнського Об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок; Наталка Осьмак – дочка голови Української визвольної ради підпільного уряду України в 1944 році; Василь Шкляр – письменник, заступник голови Національної спілки письменників, якому вручили народну Шевченківську премію (в сумі 250 тис.грн.) за документальний роман "Чорний Ворон". 11-річний Максим Концернев – учень с.Кам'янки – виконав пісню "Козацька слава". Мітинг завершив хор "Заграва", який разом з тисячами присутніх заспівав "Червону калину".

Після короткої перерви присутні стали свідками подій далеких 1918-1922рр., побачивши реконструкцію бою холодноярців з більшовицьким обозом, який пограбував мешканців с.Мельники.

І знову тулумбас Чорних запорожців кличе козацтво до Гайдамацького ставу, де панотець Петро Бойко провів відроджений обряд освячення зброї.

Після поминального обіду, пом'янувши героїв-холодноярців і всіх повстанців, які виступили в 1917 році проти комуни і совєтської влади і не припиняли спротив аж до 1932 року, з піснями про Україну, про її отаманів-героїв делегація Приірпіння повернулася додому.

У серцях справжніх патріотів ніколи не згасне пам'ять про тих, хто пішов у вічність, борючись за рідну землю, за свою сім'ю, за право називатись українцем, за щастя бачити свою державу вільною і незалежною.

Слава Україні!

Богдан Мельничук

Голова Ірпінської міської організації ВО "Свобода"

Депутат Ірпінської міської ради