В Ірпінському міському суді – рідкісна для України ситуація. Коли звичайна людина судиться із компанією-монополістом, постачальником житлово-комунальних послуг, ще й з такого незвичного приводу. Молода дівчина Ірина Федорів не хоче отримувати і платити за опалення, вартість якого вважає завищеною.

Коли енергозберігаючі технології не працюють

Будинок по вулиці Меблевій, 11-б (у селищі міського типу Коцюбинське) був побудований за максимально можливими у 2004 році енергозберігаючими технологіями: стіни товщиною 60 см із силікатної цегли, євровікна навіть на сходових клітинах, власна котельня на горищі. На кожній батареї – крани, щоб можна було регулювати кількість тепла: якщо дуже жарко, прикрутити і не використовувати зайве тепло.

Саме тому вартість опалення постійно змінювалась – залежно від того, скільки тепла використали. Мешканці кажуть, що спеціально для цього котельня була обладнана коректором (лічильником тепла), і тому кожен місяць можна було точно дізнатися, скільки тепла спожили і скільки треба заплатити. Середня сума, яку мешканці платили за опалення – 2,35 гривень з квадратного метру.

Так тривало рік. Напередодні опалювального сезону 2007/2008 вартість опалення несподівано зросла до 4,11 гривень за метр. Мешканцям повідомили, що тепер замість комунального управління «Біличі» котельню в їхньому будинку обслуговуватиме приватна компанія. ТОВ «УкрОпт «Мастер-Енерго». І ціна в 4,11 – на весь період опалювального сезону, незалежно від того, скільки реально тепла було спожито.

Мешканці обурились: крани, стіни, вікна – все це ставало непотрібним. Економ – не економ, а вартість опалення лишалася однаковою. У 2008 році тариф ще збільшився – до 5,19 гривень.

«Передача котельні до «УкрОпт «Мастер-Енерго» була необхідною, – розказав «Свідомо» селищний голова Вадим Садовський, за підписом якого вийшло відповідне рішення Коцюбинської селищної ради. – Справа в тому, що на той момент УЖКГ «Біличі» накопичило значні борги за газ перед постачальником газу ДК «Газ України». І «Газ України» відмовлявся подавати газ в борг, а починався вже опалювальний сезон (рішення про передачу прийняте 26 липня 2007 року, тобто за три місяці до початку сезону – ред.). Тому терміново потрібно було перевести котельню в підпорядкування іншій організації, яка не мала б боргів за газ».

Людей примусили укладати договори

Коли ціна опалення збільшилася майже вдвічі, обурені мешканці почали вимагати від «УкрОпт «Мастер-Енерго» пояснити, звідки ці цифри. Але компанія розрахунку не надала. Натомість попередила: «Не підпишете угоди – не включимо опалення». Більшість мешканців підписали.

«Розумієте, у мене двоє дітей, – пояснила Леся, мешканка будинку. – А було вже холодно. Ми підписали договір, хоча і не були згодні із цим тарифом. Опалення включили лише в листопаді, а платіжку надіслали і за жовтень. Але вже були договори – довелося платити».

Генеральний директор компанії Юрій Харченко каже – та наша ціна занижена, а не завищена!

«В Україні підвищилася ціна на газ, а ми з 2008 року не піднімали тариф, – розповів він «Свідомо». – Минулого року нам ще якраз вистачало, а цього вже ні. Ми тільки-но виплатили зарплату за липень. Дотації від селищної ради по різниці в тарифах не дають, у них самих грошей немає. Зрозумійте, ми – приватна компанія, і не можемо дозволити собі працювати збитково. От наступного року по цій котельні закінчується термін оренди, і ми тепер думаємо, чи поновлювати договір оренди – це може бути збитково для нас».

Не всі мешканці заключили договори. Дехто просто ігнорував попередження теплопостачальної компанії, інші розпочали переписку з вимогою надати розрахунки. Відповіді зазвичай були «Тариф встановлено згідно з чинним законодавством, погоджено рішенням Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради», і запрошення на укладання угоди про надання послуг.

Серед усіх «незгодних» Ірина Федорів пішла найдалі: вона закрутила всі крани на батареях у своїй квартирі і опалювала її тільки за допомогою електроприладів. Після року переписки у серпні 2008 року Ірина відмовилася від послуг «УкрОпт «Мастер-Енерго». Ось таким листом.

«Наш будинок – енергозберігаючий, – розповіла вона «Свідомо». – У нас товсті стіни, пластикові вікна, тепло тримається довго. Тому опалювати квартиру електроприладами цілком можливо».

Але теплопостачальна компанія подала на Федорів в суд, звинувативши її у несплаті за тепло протягом одного, а потім і двох років. Сума, яку запросив «УкрОпт «Мастер-Енерго» – 3 693 гривні. Суд пройшов у травні 2009 року без участі відповідачки. Як каже сама Ірина, ніякої повістки в суд вона не отримувала. Заочне рішення суду отримала на пошті і… подала скаргу. Андрій Нечипоренко, адвокат Федорів, заявив судові, що причиною несплати стали відсутність договірних відносин, ненадання послуг з теплопостачання та невірний розрахунок тарифу. Минулого тижня було вже сьоме засідання.

34 «кочегари» на один будинок?

Теплопостачальна компанія доклала до матеріалів справи розрахунок тарифів з жовтня 2007 по жовтень 2008. Вражає.

До складу тарифу на один місяць входять: паливо+електроенергія+вода – 99 029 гривень; плата за оренду котельні – 3 000 гривень; зарплата працівників – 28 988 гривень; зарплата керівництва – 32 407 гривень; нарахування на зарплату – 11 978 гривень. Все це – з одного будинку. Тобто, одну котельню обслуговує персонал, який заробляє в місяць без нарахувань 60 тисяч гривень. Скільки їх, цих людей? ТОВ «УкрОпт «Мастер-Енерго» повідомив, що у їхньому штатному розкладі – 34 людини. Але це не обов’язково для одного будинку.

До тарифу включена і оренда котельні. У 2008 році вона складала 3 000, у 2009 виросла до 7 200 гривень. Мешканці обурені: вони вже заплатили раз за цю котельню при покупці, а тепер ще й змушені платити за її оренду. Вадим Садовський, селищний голова, пояснює необхідність оренди боргом за газ. Треба ж якось за нього розраховуватися.

Борги не завадили підприємству включити до тарифу і прибуток – 24 451 гривню. Плюс ПДВ. От і виходить 4,11 гривень з квадратного метру.

Наступне засідання суду – у листопаді. Андрій Нечипоренко сподівається, що це вже останнє. Хоча і він, і Ірина не сумніваються у тому, що буде апеляція – яким би не було рішення суду. Адже жодна сторона поки що не поступається.

Ірина БОНДАРЕНКО,
бюро журналістських
розслідувань "Свідомо",
для «Зорі Приірпіння»

Джерело: Зоря Приірпіння