За відсутності належного контролю з боку держави криза може стати для недобросовісних бізнесменів приводом для надмірного збагачення. Так, власники маршрутних автобусів у Київській області мають намір поступово підвищувати ціну своїх послуг. Їх вартість піднялася в кінці серпня одночасно в ряді районів — Обухівському, Білоцерківському та Васильківському. Мешканці обласних міст заявляють, що в умовах тотального безробіття більшість з них змушена працевлаштовуватись у столиці, тому щоденно має користуватися транспортними послугами. Перевізники посилаються на те, що у разі збереження цін, встановлених ще на початку літа, їх бізнес не буде приносити прибутку, що в підприємницькій сфері є головною метою діяльності. Аргументи обох сторін досить сильні, втім, обласна влада на сьогодні визнала переконливими останні. Оскільки саме Київська обласна державна адміністрація дала згоду на підвищення тарифів для пасажирів.
Так, з 26 серпня 2009 року вартість проїзду на маршруті №303 Васильків–Київ складе 8 гривень замість колишніх 6-ти.
Також подорожчав проїзд з Білої Церкви до Києва. Не так давно ціна на цьому маршруті складала 15 гривень, а тепер проїзд коштує 20 гривень. Самі водії не приховують, що до нового року передбачається подорожчання до 25 грн. Підприємство "Обухівтранс" обіцяє до кінця року підвищити до 10 гривень вартість маршруту від Обухова до Києва.
Юристи радять споживачам послуг написати колективне звернення до обласного відділу транспорту і зв'язку з проханням пояснити правомірність і обґрунтувати підвищення тарифів. Якщо таких звернень буде багато, ціни цілком можуть бути переглянуті. На сьогодні позиція цього органу категорична: тарифи обґрунтовані.
У громадян є підстави стверджувати, що нові тарифи завищені з наступних причин, які свого часу озвучив колишній голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв. "Дослідження АМКУ показало, що сьогодні мають місце суттєві розбіжності з фактичними даними щодо розміру отриманої перевізниками виручки за реалізовані пасажирам квитки. Перевізники, незважаючи на вимоги закону, не здійснюють належного ведення квитково-касової документації. Чіткий облік пасажиропотоку, на основі якого можна було б ретельно та ґрунтовно оцінити як прибутковість перевізників, так і потребу у збільшенні або зменшенні тарифів на проїзд, – відсутній", – зазначив пан Костусєв. За його словами, тіньовий та задекларований доходи різняться в 4 рази, а механізм невідворотної відповідальності за не продаж квитків відсутній. Розслідування таких випадків органами Податкової служби обмежується головним чином великими містами.
Парадоксальність ситуації в тому, що на кожному приміському маршруті встановлено монополію конкретного перевізника.
В.о. голови АМКУ Олександр Мельниченко неодноразово заявляв, що органи Комітету рішуче й жорстко присікатимуть будь-які намагання недобросовісних підприємців виправдати різке збільшення вартості товарів та послуг лише майбутніми очікуваннями інфляції та підвищенням цін на енергоносії. Неодноразово скарги окремих громадян надходили і до Антимонопольного комітету України, але ніякої реакції не отримано. Зокрема, приводом для нарікань стала ситуація за участю "Обухівтрансу".
Коли на початку ц. р. зросли ціни на бензин, вартість проїзду піднялася до 6 гривень. Після того, як бензин подешевшав,
вартість послуг не змінилась.
КОМЕНТАР
практикуючого юриста, експерта з антимонопольного законодавства Юрія Лебедєва: "Формально дії адміністрації при встановленні більш високих тарифів законні. Це повноваження передбачене ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та постановою КМУ "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Однак Закон у даному разі не на боці справедливості, враховуючи доходи громадян. Водночас вищезгаданий Закон передбачає надання соціальних гарантій у першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів, однак у випадку з приміськими маршрутками цього зроблено не було. На сьогодні кожен перевізник обслуговує і міста, і села, тому доводиться створювати середній тариф для області. Виходить, що пасажири переповнених "рентабельних" маршрутів змушені платити за "нерентабельні" села. Справжньою альтернативою є налагодження комунального автобусного транспорту хоча б для сіл, оскільки змусити приватних перевізників працювати без прибутку ми не маємо права".
«Юридичний Вісник України» № 37 від 12 вересня 2009 року
