На початку правління в Ірпіньраді місцевого БЮТу, який займає
переважну більшість депутатських місць, перед керівництвом міста
постало питання – чим зайняти обридливого голову регламентної комісії
Юрія Романенка? Оскільки той постійно заважав проводити їм сесії,
вигукуючи «порушується регламент», «час вичерпався» і т. ін. Тож
міський голова Бондар разом із секретарем міськради Морозом вирішили
пристроїти палкого регламентника на вакантну посаду (після звільнення
С. Сичука) начальника відділу охорони здоров’я. Причому Мороз особисто
поїхав просити за Романенка в область. Щоправда, заступник губернатора
з гуманітарних питань Валерій Кондрук сказав, що запропонований
кандидат далекий від цієї посади, оскільки не мав ніякого досвіду
керівної роботи. Також був проти цього призначення тодішній начальник
Київського обласного управління охорони здоров’я Ігор Басистюк. Тобто
спочатку Романенко працював на своїй посаді без погодження в області.
Втім,
це мало обходило Ірпінське керівництво, оскільки на посаду начальника
відділу охорони здоров’я затверджує мер міста, а погодження кандидатури
в області є формальністю… Ось так і очолив Ірпінську медицину влітку
2007-го року депутат від БЮТу.
Хоча, на думку багатьох
медичних фахівців та пересічних громадян – цього екстравагантного
БЮТівського депутата можна було б зайняти чимось кориснішим для
громади, придбавши йому пару узі-апаратів. Бо ж його керування
Ірпінської медициною викликало чимало скарг і невдоволення, через що в
Київській облдержадміністрації задумалися над ліквідацією цього відділу
в Ірпені разом з посадою його начальника.
Натомість в голові Романенка визрів план: у випадку ліквідації
Ірпінського відділу начальника охорони здоров’я – перескочити на посаду
головного лікаря Ірпінської лікарні. Така посада існувала ще за Мартіна
та Скаржинського – на неї призначало людину обласне Управління охорони
здоров’я. Відтак, Романенко розпочав «полювання на відьом» в Ірпінській
медицині з метою розчисти собі дорогу до заповітного рятівного місця.
Для цього дуже доречною видалася партійна ідеологія. Використовуючи її,
депутат Ірпіньради і водночас керівник відділу охорони здоров’я,
розпочав гоніння на своїх колег – неугодних міському голові Олегу
Бондарю з ідеологічних міркувань – головного травматолога Ірпінського
регіону Івана Петровича Олійнича та завідуючого гінекологічним
відділенням у селищі Ворзель (яке обслуговує все Приірпіння) Василя
Танасовича Мельника (батько голови Ірпінського осередку партії «Пора»,
яка наче кістка в горлі міській владі). Ці лікарі врятували не одне
людське життя, працюючи в медицині регіону кожен понад 30 років. Василь
Танасович був депутатом Ірпіньради минулого скликання. Обрали його туди
люди не за списками – а в мажоритарному окрузі! Причому, без жодної
передвиборчої листівки! Відстоюючи інтереси людей в Ірпінській раді,
Василь Мельник не оформив ні на себе, ні на своїх родичів жодного метра
землі. Звісно, така моральна позиція видається незбагненною нинішній
владі на чолі з Бондарем та БЮТом – у тому числі з Романенком, які
оформили на себе земельні ділянки в лісовій зоні.
Вочевидь, це
й дратує нинішню поки що владу. З подачі міського голови Бондаря
Романенко близько семи разів виносив на розгляд виконкому питання про
«оптимізацію», а фактично ліквідацію терапевтичного відділення в Ірпені
та гінекологічного відділення у Ворзелі разом з посадою завідуючого.
Варто зазначити, що «оптимізація» терапевтичного відділення припала на
пік вірусної епідемії. Тобто таким рішенням, Юрій Романенко, фактично
підставив свою партійну лідерку, яка так натхненно боролася з
пандемією. (Тож не дивно, що після цього ВОНА суттєво втратила свій
електорат у Приірпінні). Щодо закриття гінекологічного відділення,
розташованого у Ворзелі, то таке рішення взагалі суперечить моральним
нормам і елементарному здоровому глузду (ну, звісно, в кого він є).
Адже внаслідок Чорнобиської катастрофи у нашій IV зоні зростає
кількість гінекологічних захворювань, чимало жінок потребують лікування
– тож за такої ситуації надумане Романенко закриття гінекологічного
відділення, що називається, ні в яку голову не лізе.
Попри
протести медиків та громадськості таке рішення підтримували мер Бондар
та його заступники – Адамович, Михайлишин, Здольник. Вони не
прислуховувалися до думки селищних голів Ворзеля, Гостомеля й
Коцюбинського.
Навіть, рішення суду – Ірпінській владі не
указ. Після того, як громадські організації подали позов і виграли
судовий процес, яким була заборонена романенківська «оптимізація»
(тобто ліквідація згаданих медичних відділень), творці цього задуму не
заспокоїлися. На черговому виконкомі під керівництвом Бондаря вони
відхилили протест прокурора Ірпеня Павла Оніщенка й продовжують
розвалювати медицину регіону, намагаючись помститися неугодним.
Попри
невгамовну наполегливість БЮТонути всю Ірпінську медицину, прокуратура
Ірпеня винесла другий протест на рішення виконкому й подала до суду на
перше рішення щодо «оптимізації». Протест начальник відділу охорони
здоров’я отримав, але не розіслав його підпорядкованим медичним
закладам.
Окрім того, прокурор Ірпеня Павло Оніщенко відправив
листа міському голові Олегу Бондарю з проханням притягнути Романенка до
адміністративної відповідальності за численні скарги і безлад в його
діяльності на посаді начальника відділу охорони здоров’я. Натомість
ірпінська влада відписала прокуратурі в такому стилі, начебто Романенко
найкращий керівник регіону, який тільки те й робить, що покращує нашу
медицину. Також депутати селища Ворзель на сесії висловили недовіру
Романенку й звернулися до мера Ірпеня з проханням зняти його з займаної
посади.
Бо ж брак авторитету в цього діяча відчувається не
тільки серед лікарів, а й з-поміж молодшого медичного персоналу. Багато
з яких просто шоковані, як лікар-узіст ставши начальником відділу
охорони здоров’я за рік зміг пересісти з велосипеда на Джип-Infiniti
вартістю понад 50 тисяч доларів, отримувати земельну ділянку в лісі по
вул. Київській й, кажуть, тільки з міркувань конспірації продовжує
проживати в гуртожитку, а на нього вже чекає в Ірпені квартира.
Напевно, це все – винагорода за «доблесну працю» з розвалу Ірпінської
медицини та безмежну й бездумну відданість «партійним ідеалам» під час
голосування БЮТівців в Ірпіньраді.
Але всьому цьому скоро
прийде кінець – разом з місцевими виборами 30 травня. Після яких діячі,
що пролізли у владу під красивою рекламною виборчою вивіскою Юлії
Тимошенко – Мороз, Сотніков, Романенко і їм подібні разом з такими
спільниками як Бондар – знову стануть простими смертними. Тоді громада
й запитає у БЮТонутого Романенка: скільки мільйонів було «закопано» в
фундамент гуртожитку для медиків у Романівці? Скільки сотень тисяч і в
чиї кишені пішли на огорожу навколо й досі ще недобудованої через брак
коштів (!) нової поліклініки? Скільки зараз витрачається грошей на нову
лікарню?
ВОНИ поспішно пакують свої статки – доки ВОНА ще
працює. Отримують за рахунок громади землі, квартири, машини... І все
це – на дурняк, бо ж ВОНИ – влада. Таким діячам можу запропонувати
безкоштовно від себе особисто тільки одне – консультації фахового
лікаря-психіатра.
Від щирого серця, з турботою про Вас
Юрій МЕЛЬНИК,
голова Ірпінської міської організації
Громадянської партії «ПОРА»