Зродилося це свято в п’ятдесятих роках ХХ ст. у діаспорі, коли ввесь світ сколихнула звістка про повстання українських політв’язнів у таборах Норильська, Воркути, Кінгіру. Найбільш вражаючою у цих подіях була участь у повстанні українських жінок, які, одягнувши вишиванки, беззбройні, з високо піднятими головами і палаючими серцями, щільними рядами виступили перед радянські танки, котрі були направлені на придушення повстання в’язнів. Жінки виступили, намагаючись захистити повсталих від розправи. Думалося: на беззбройних жінок танки не підуть… Проте танки, послані нелюдами, не зупинилися, сунули вперед, і під їхніми гусеницями змовкала українська пісня, обривалися життя сотень кращих дочок України…

Отоді й виникла думка започаткувати свято для вшанування українських героїнь, якими споконвіків така багата українська земля. Від 1950 року це свято відзначалося в діаспорі, адже в Україні тоді годі було думати про відзначення таких подій.
З 1993 року Свято Героїнь утверджується в Україні.

Але чи достатньо ми знаємо про це свято?

Україна, як жодна інша країна , наповнена проявами саме жіночого героїзму.
Жінка по природі своїй - сотворіння делікатне, ніжне, фізично досить слабке. Кожен геройський вчинок коштує їй багато більше, як чоловікові. І все ж упродовж усієї нашої історії ми маємо подиву гідні приклади жіночого героїзму. У всі важкі для нашої землі часи жінки мужньо вставали поруч із чоловіками, твердо протистояли ударам ворогів чи стихій, своїм незбагненним героїзмом надихали на високі подвиги і чоловіків, оберігали їх від зневіри та занепаду духу через послані долею поразки.

Чому ж саме лютий вибрано для цього свята? Кілька об’єктивних факторів підказали такий вибір. Адже у цьому місяці народилася одна із найталановитіших і наймужніших дочок України – Леся Українка – жінка, яка продемонструвала надлюдську силу в протистоянні немилосердній недузі, усвідомлюючи свою приреченість, вона не лише не впадала у відчай сама, а палким словом кликала до мужності і подвигів здорових та сильних.

І саме у цьому місяці завершили своє земне життя славні українські патріотки Ольга Басараб, Олена Теліга, Наталка Винників, Дарія Гнатківська, Олена Антонів, Марія Лаврів, Наталія Шухевич та ін.
А ще 9 лютого 1893 року народилася легендарна героїня визвольних змагань 1914-1920 рр. – Гандзя Дмитерко.

З другого боку, є певна символічність у тому, щоб напередодні весни, коли вся природа жде пробудження і відродження, звернутися до образів жінок, котрі здатні надихнути, принести віру і надію.
Отож у ці лютневі дні звертаємо свої погляди до світлих образів українських героїнь, яких було немало в усі часи і на всіх теренах України. Згадуючи їх, вивчаючи та вшановуючи їхні приклади служіння Україні, ми сіятимемо в душі молодого покоління зерна справжнього патріотизму, здатні прорости бажанням такого ж гідного служіння своєму народові.
Відзначаючи це свято, ми маємо побожно згадати і вшанувати пам’ять кращих дочок України, глибше осмислити зразки героїзму, якими така багата українська історія, та вибрати для себе благодатні орієнтири на своєму шляху.

Тож закликаю всіх спільно шанувати й відзначати Свято Українських Героїнь!

Слава Україні - Героям слава!!!

Іван Горич.