Начальнику Південно-Західної залізниці
Кривопишину О.М.
вул. Лисенка, 6, м.Київ

Начальнику Залізничної станції «ІРПІНЬ»
Яворському В.В.
вул. Центральна, 6, м.Ірпінь, Київська область, 08200

Ірпінському міському голові
Скаржинському В.Д.
вул. Шевченка, 4, м.Ірпінь, Київська область, 08200

Прокуратурі міста Ірпеня Київської області
вул. Ніжинська, м. Ірпінь,11, 08200

Верховна Рада України
Голові комітету ВРУ у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевичу В.М.
вул. Грушевського, 5, м.Київ-8, 01008

Головному редактору газети
«Ірпінський вісник» - Закревському В.Т.
вул. Мінеральна, 7, м.Ірпінь, Київська область, 08200

Телеканалу «СІТІ»
пр. Московський, 21-А, м.Київ, 04073

Телеканалу «СТБ»
вул. Шевцова, 1, м.Київ, 03113

Телеканалу «1+1»
вул. Хрещатик, 7/11, м.Київ, 01001

Громадській раді
при виконавчому комітеті Ірпінської міської ради.

ЗВЕРНЕННЯ!жителів м.Ірпеня Київської області

Шановні добродії!
Підставою звернення до вас є надане нам Конституцією України і Законом України «Про звернення громадян» право вносити в органи державної влади пропозиції щодо поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскарження дій посадових осіб, державних і громадських органів. Цими нормами нам, як громадянам України, забезпечені можливості участі в управлінні державними і громадськими справами, впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та їх відновлення у разі порушення.
Суть проблеми:
У серпні 2010 року було демонтовано наземний перехід через колії на залізничній станції Ірпінь, який поєднував дві рівні сельбіщні частини міста і давав змогу мешканцям достатньо швидко долати залізничні колії. Демонтований перехід хоч був і небезпечний, але досить зручним місцем переходу для певної категорії громадян нашого міста, постійно експлуатувався та вдало виконував функцію поєднання двох частин міста. Основною категорією користувачів переходом є мами з дитячими візочками, особи з обмеженими фізичними можливостями на інвалідних візках, велосипедисти, літні люди, пасажири залізничних та автобусних перевезень, пересічні громадяни, які визначили для себе зручний і швидкий шлях долання залізничних колій до своїх домівок.
Причиною демонтажу, як ми розуміємо, було унеможливлення існування тієї пішохідної "стежки", яка спричиняла, нібито порушення правил охорони та безпеки руху на залізничному транспорті.
Але що ж нам робити??? До кого бігти і про що просити?
Якщо цей наземний перехід не відповідає вимогам і порушує правила охорони і безпеки руху, чим нам користуватися? Які гідні альтернативи у нас є? Цим наземним переходом жителі міста Ірпеня користувалися дуже багато років, і напевно ніхто зараз не скаже, скільки саме років він там був розташований.
Слід зазначити: так, дійсно, у нас є ще й підземний перехід, який також поєднує дві частини міста, і знаходиться на відстані 100 метрів від наземного. Але який він? Чи є він насправді безпечним і облаштованим для певної категорії громадян нашого міста?
Не для червоного слівця, але цей перехід не інакше як «ЖАХОМ» не обізвеш: ширина – 2м 89см – замість мінімальної 4м, (пандус1м і перехід мін.3м), часто-густо без світла, занедбаний, невідомо у якому році зі зробленим косметичним ремонтом, із вічно, улітку вологими, «обліпленими» бабусями (і не тільки) - торговками, а взимку обледенілими, з відсутнім покриттям сходами, з виламаними пристроями для спуску і підйому дитячих візочків. Із перепадами рівнів з метра до трьох, з кутом нахилу 300, то скажіть на милість, якою силою має володіти особа з обмеженими фізичними можливостями, та ще й у інвалідному візочку щоб подолати цей кут? Чи як жінкам із дітьми й дитячими візочками долати сходи, коли сам пристрій спуску й підйому відсутній, а пандус із двох швелерів не пристосований для з’їзду чи підйому візочка (у випадках із нестандартними колесами, чи колесами-трансформерами, триколісними візками)? Нині цей перехід є аварійний і небезпечний для користування. Арматура на несущих конструкціях - балках вже оголилася і поржавіла, на голови перехожих падає і штукатурка, і смола, і вода під час дощу. Хто може дати гарантію, скільки часу він ще протягне, а не завалиться у будь-який момент…
Колись ще на початку 90-х ходила по місту байка про те, що до нашого ірпінського переходу приїхали кіношники знімати фільм, керівництво залізничної станції Ірпінь з великого переляку відразу відреагувало на цю подію, «висадивши» десант мулярів-штукатурів, мовляв, не знімайте, ми саме мали ремонт тут робити, але кіношники упевнили їх, що вони не з новин, а знімають художній фільм, і що саме таке «страховисько» обідране, засмічене і неосвітлене їм для сюжету і потрібно. З того часу минуло майже 20 років, здається, нічного не змінилося!
Переходячи до суті нашої вимоги, ми, як мешканці міста, у якому багато з нас проживає з народження, працює, у якому жити нашим дітям, яке завжди гостинно ставилося до гостей міста, а у недалекому майбутньому - і як місто, потенційно здатне приймати гостей ЄВРО-2012 (30 км. - зона від центра Києва), у якому мали б створюватися усі умови для покращення життя його мешканців, якому так багато було обіцяно у пору передвиборної агітації, вимагаємо рішучих дій влади і безпосередньо керівництва залізниці, до компетенції якої входить забезпечення належних умов користування залізничними спорудами, опрацювати нормативну базу державних будівельних норм України та ПРАВИЛА технічної експлуатації залізниць України та розробити проект і технічну документацію, створити підземний чи наземний залізничний перехід, який би відповідав європейським нормам і стандартам, мав достатню ширину пішохідного тунелю, мав би пандусний спуск для дитячих і інвалідних візків, передбачав у пішохідних тунелях приміщення для розміщення електротехнічного обладнання: устаткування з обігріву сходів, водовідвідної насосної установки, зберігання прибирального інвентарю, розміщення обслуговуючого персоналу, також у склад підземних переходів допускається включати об'єкти попутного обслуговування пішоходів: кіоски, кафе, телефони-автомати, каси тощо.

Шановний Кривопишин Олексію Мефодійовичу!
Звертаємося безпосередньо до Вас, у першу чергу, як до Людини, людини небайдужої, яка переймається проблемами пересічних громадян, Заслуженого працівника транспорту України, Почесного залізничника, вшанованого державою рядом нагород та відзнак, як талановитого керівника багатотисячного колективу однієї із найпотужніших транспортних інфраструктур України, для якого принцип: сказано – зроблено - не пусті піарні фрази, а реальна можливість допомоги мешканцям ірпінського регіону відстояти свої права на покращення умов життя і користування зазначеною спорудою - Вам під силу вирішити низку злободенних проблем, які роками не мали свого виходу у вирішенні. Вимагаємо, об'єднавши зусилля із місцевою владою побудувати новий безпечний, комфортний підземний перехід, який би відповідав європейським нормам і стандартам.

Шановний Скаржинський Володимире Даниловичу!Звертаємося безпосередньо до Вас, як новообраного мера м. Ірпіня, для якого вирішення однієї з проблем мешканців міста, а насправді «работой над ошибками» попередніх можновладців, буде випробувальним рубіконом! Проявіть свою турботу про нас, покажіть, що ми не помилилися у своєму виборі, що влада дбає про нас, прислуховується й опікується проблемами нашого міста і громади, винесіть це питання на порядок денний сесії та підключіться до співпраці. Більш того, ми вважаємо, що і у ірпінської влади є якісь напрацювання з цього питання, проблема не нова, але постала дуже гостро, на кону життя і безпека наших співгромадян! Терпіти занепад міста та байдужість його керівництва далі вже нікуди! Прийшов час рішучих дій і боротьби за свої права! Нам є над чим працювати і куди зростати!

Шановний Сушкевич Валерію Михайловичу!Проблеми осіб з обмеженими фізичними можливостями для Вас не складуть новини, Ви, як ніхто інший знаєте як у нашій країні жити таким людям. Так склалося, що проблемами людей з обмеженими фізичними можливостями переймається мізерна частина суспільства, діючи по принципу «очі не бачать – серце не болить», а самим цим людям відстоювати свої права іноді просто неможливо, вони не живуть, а виживають. Громада міста Ірпеня із розумінням ставиться до проблем цієї категорії громадян, більше того, замислюється і намагається допомоги своїм співгромадянам достукатися до кабінетів чиновників і зобов’язати їх виконувати свої прямі обов’язки. Ми не просимо дива, ми вимагаємо дій! Візьміть, будь ласка, це питання під свій особистий контроль та у межах своєї компетенції вирішіть його.

Шановний Закревський Василю Тимофійовичу!На шпальтах Вашого видання достатньо глибоко і професійно висвітлюються усі події нашого міста. Журналістів недарма рахують четвертою гілкою влади в країні, то ж «беріть» же ж і Ви владу у свої руки! Висвітлюйте цю проблему у виданні, ми вважаємо, результати не заставлять себе чекати, та й читачам Вашого видання буде цікаво наскільки дійсно цією проблемою переймається наша влада і що робить для покращення умов нашого з вами життя.

Шановне керівництво телеканалів «1+1», «СІТІ», «СТБ»!
Іноді достатньо одного сюжету про наболілу проблему мешканців міста, щоб наші можновладці почали діяти! Ніхто краще за вас, журналістів-телевізійників, це не зробить! Крім того, висвітлюючи наболіле, ви, як швидка допомога, здатні зрушити з місця проблеми, що роками не можуть знайти свого вирішення. Своїми сюжетами, масштабами та формами впливу ви грамотно, чітко та зрозуміло даєте людям надію на те, що вони не залишені зі своїми проблемами віч-на-віч!
Знайти винних іноді неможливо, але страждають безневинні! Від неузгодженості, халатності, безгосподарності страждаємо ми, народ, мешканці м. Ірпінь, невже треба чекати якогось лиха чи нещасного випадку, щоб ця проблема набула розголосу і була врешті решт вирішена???
На підставі викладеного, просимо всіх осіб, зазначених у цьому зверненні докласти всіх від вас залежних зусиль для вирішення нашої проблеми та не залишати її напризволяще.
Довідка:
- Кількість наявного населення міста (самого Ірпеня без селищ) – 41533(на 01.01.11);
- Місто розділене залізницею навпіл і мешканці правої та лівої частини постійно користуються підземним переходом та залізницею;
- Кількість пасажиропотоку через підземний перехід за добу – 20 тис. чол.;
- Кількість громадян працюючих у Києві – 15 тис. чол.;
- Кількість іногородніх громадян, які перебувають у місті (навчання, лікування, відрядження, робота та ін.) – 17 тис. чол.;
- Кількість іноземців, які перебувають у місті – 3тис. чол..
Додатки:
- нормативна документація (1 арк.);
- фотографічні зображення наземного та підземного переходів (4 арк.);
- схеми тощо (3 арк.);
- підписи мешканців м. Ірпеня (142 арк.) ВСЬОГО – 7016 підписів;
- текст ЗВЕРНЕННЯ на 4 арк.
ВСЬОГО пакет на 154 аркушах, кожному адресатові.

Представник громади
міста Ірпеня ВАЛЕРІЙ ГУМЕНЮК
« 17 » березня 2011 р.