| Меню сайту |
|
|
 |
| Categories |
|
|
| Mini chat |
|
|
|
| Counter |
|
|
|
Головна » 2009 » Лютий » 20
 Нарешті! Справедливість восторжествувала, але, як згодом з'ясувалося, просто спробувала восторжествувати. Як ми вже повідомляли, неправочинно звільнений директор краєзнавчого музею в Ірпені, Анатолій Зборовський, не припинив спроб добитися законності рішень. І, маємо відзначити окремо, пішов не “простим шляхом” силового тиску — скаржитися, влаштовувати мітинги, голодування і т. ін., а цивілізовано — звернувся до суду. Найсправедливіший Ірпінський суд під головуванням О. П. Сингаївського 12 лютого прийняв рішення про поновлення на роботі і відшкодування вимушеного безробіття у сумі 1317.98 грн.. Рішення про поновлення на роботі вступає в силу негайно, але у випадку з Анатолієм так не вийшло. |
 Звичайно, ні для кого не секрет, що студент живе дуже весело, але тільки від однієї сесії до іншої - причому час цей пролітає дуже швидко і підготуватися якось не встигаєш. Дивно навіть, так мало часу дається на підготовку до наступної сесії - всього півроку. Доводиться готуватися як завжди в останні декілька днів, кидаючи всі ресурси свого нещасного мозку на запам'ятовування безлічі інформації. Про ніч перед сесією ходять легенди |
|
У пересічного громадянина постає питання – чому за дрібні крадіжки злодюжку карають позбавленням волі на тривалі сроки, а людина за спиною якої енна кількість злочинів із заподіянням шкоди державі на сотні мільйонів доларів, за які сидів би за ґратами, в нас залишається на плаву і процвітає. Тільки за частиною тих фактів, що висвітлені на нашому сайті, в будь-якій цивілізованій державі отримав би не одне пожиттєве ув’язнення. В Китаї, за подібні злочини, засудили б і повісили на площі,
|
 Коли поезія за визначенням «це те, що зникає у перекладі», шана й подяка належиться людям, які роблять все для її збереження. Особливо яскравою у цій когорті є постать Григорія Кочура. Завдяки його натхненній праці українці зарахували до своєї (як казав Х. Л. Борхес) «бібліотеки симпатій» чимало шедеврів світової літератури рідною мовою. Розпочався цей життєвий шлях у селі Фесківці Менського району на Чернігівщині 17 листопада 1908 року в родині селянина. До літератури юного Кочура навернули книжки Максима Рильського, раннього Тичини і найбільше – Миколи Зерова.
По закінченні школи стає студентом Київського інституту народної освіти. Це була епоха недовгого, але такого плідного цвітіння українського відродження 1920–х. Він опинився, мабуть, найстараннішим – і найобдарованішим – учнем того відродження. Перш за все, учнем чудового поета і філолога Миколи Зерова, незабаром загиблого разом зі всім тим відродженням. |
|
|
| Форма входу |
|
|
| Пошук |
|
|
| Календар |
|
|
| Друзі сайту |
|
|
|
| Архів записів |
|
|
|
